30 років діяльності археологічної експедиції Борщівського обласного краєзнавчого музею
Дописемна історія нашого краю сягає у глибину віків, оскільки сприятливий клімат, наявність життєздатних чорноземів, багатство тваринного і рослинного світу, а також значна кількість річок створили умови для активного заселення цієї місцевості. Тут народжувались і зникали з історичної арени різні культури і цивілізації. Борщівщина – широко знаний, відомий далеко за межами України край унікальних археологічних пам’яток.
Палеолітичні стоянки на берегах Серету і Нічлави, трипільські старожитності з більчанської печери ,,Вертеба”, Михалківські золоті скарби, скіфські кургани, кам’яні гробниці, ,,Троянові вали”, давньоруські городища та руїни середньовічних замків завжди привертали і привертають увагу дослідників.
Тому не дивно, що серед багатьх напрямків науково – дослідної роботи Борщівського обласного краєзнавчого музею особлива увага пиділяється саме археологічним дослідженням.
Ще в 1991 р. з метою наукового дослідження стародавньої історії Західного Поділля археолог Михайло Сохацький створив при музеї постійно діючу археологічну експедицію, яка працює на підставі Відкритого листа від Інституту Археології НАН України. Проведено розкопки на багатьох пам’ятках археології. Найбільше вивчено поселень трипільської культури. Зокрема досліджено трипільські поселення біля сіл Глибочок, Збручанське, Більче-Золоте у Борщівському районі, поблизу села Підзамочок Бучацького району, в селах Капустинці та Росохач Чортківського району та у Васильківцях і Сидорові Гусятинського району. 
В, нижче наведеному, літописі нашої експедиції у хронологічному порядку коротко подано інформацію про основні об’єкти археологічних досліджень.
1991 р. – поселення Трипільської культури (період ВІ, ВІІ) біля с. Глибочок, ур. «Стінка». Досліджено 16 кв.м площі поселення. Знайдено скарб мідних виробів. Археологічні розвідки у Борщівському районі. Відкрито ряд нових пам’яток.
1992 р. – поселення трипільської культури біля с. Глибочок (період ВІ, ВІІ) ур. «Стінка». Продовження досліджень поселення. Загальна площа розкопу 96 кв.м. Повністю розкопано глинобитну площадку наземного житла № 1. Розмір житла10х6,8 м. Здобуто багату колекцію цінних посудин. Археологічні розвідки на території Борщівського району. Обстежено і закартовано 32 пам’ятки з них 14 обстежено вперше.
1993 р. – с. Бабинці Борщівського району, урочище «Біля Кам’яної баби». Розвідкове шурфування, обміри та фотографування кам’яної стели.
– с. Голігради, Заліщицького району, урочище «Дятлів». Обстежено печери-келії. Обміри, складання плану печери, фотографування наскельних зображень хрестів.
1994 р. – Глибочок, урочище «Стінка». Продовження розкопок трипільського поселення. Досліджено наземне житло розміром 21х9 м. Загальна площа розкопу становила 216 кв.м. Крім того, на краю глинобитної площадки було виявлено напвіземлянкове житло.
1995 р. – с. Глибочок, урочище «Стінка». Продовження розкопок трипільського поселення. Розчищено глинобитну площадку довжиною 26 м і шириною 11 м . Загальна площа розкопу № 4 становила 345 кв.м.
Вцілому на поселенні трипільської культури (періоди ВІ, ВІ-ВІІ) біля с. Глибочок, урочище «Стінка» експедицією Борщівського краєзнавчого музею досліджено 663 кв.м площі і повністю розчищено 3 великих глинобитних площадки (залишки наземних жител) і одну напівземлянку.
З 1995 до 2018 рр. експедиція проводила дослідницькі роботи в печері Вертеба біля с. Більче-Золоте. За час досліджень у підземних лабіринтах печери було закладено 19 розкопів загальною площею 469 кв.м. Також на поверхні поля, неподалік входу до печери було закладено 9 розкопів загальною площею 325 кв. м. Зібрано багату колекцію трипільського посуду, антропоморфні та зооморфні фігурки, знаряддя праці з кістки, каменю і кременю, мідну сокиру і мідні прикраси. Вдалося зафіксувати залягання печерних відкладів в insitu і виділити непорушені культурні шари 3-х локальних груп трипільської культури. Здобуті під час досліджень у печері матеріали вже реставровані і виставлені для огляду в експозиції музею. Вони становлять важливу наукову колекцію трипільських старожитностей в Україні і увійшли до загальнодержавного музейного фонду. В прцесі розкопок нами виявлено значну кількість антропологічного матеріалу. Це дало змогу вперше в Україні провести дослідження (методом виділення ДНК з кістки) генної історії стародавніх трипільців і простежити зв’язки носіїв трипільської культури і сучасного населення.
В даний час експедицією здійсненоено ряд охоронних робіт у печері. Зокрема, проведено санітарну чистку 9-ти кілометрового лабіринту, забетоновано вхідні сходи, встановлено металеві двері. Окрім того, за результатами досліджень та на основі матеріалів, здобутих експедицією, працівники музею власними силами створили у печері музей трипільської культури.
1997 р. – експедиція розпочала дослідження трипільського поселення етапу ВІІ біля с. Збручанське, урочище “Соколів” Загальна площа розвідкового розкопу становила 26 кв. м.
2004 р. – експедиція Борщівського обласного краєзнавчого музею у складі РНДЦ “РАС“ ІА НАН України досліджувала поселення трипільської культури Підзамочок ІІ. Основне завдання експедиції полягало у проведенні рятівних археологічних досліджень на місці будівництва автодороги в обхід м. Бучача. Методом археологічних досліджень вирішено було здійснити вивчення даного поселення на всій площі, де будівництво дороги привело б до повного знищення культурного шару. З цією метою у різних місцях поселення було закладено 6 розкопів . Загальна досліджена площа становить 904 кв. м.
2006р. – дослідження трипільського поселення етапу ВІІ в с.Росохач Чортківського району. Необхідність проведення рятівних розкопок була викликана здійсненими земляними роботами під будівництво. Розчищено залишки глинобитної площадки. Досліджена площа становить 12 кв. м.
– рятівні археологічні дослідження в історичній частині м.Чорткова за угодою із ДП ОАСУ „Подільська археологія». Закладено 5 розвідкових розкопів. Зафіксовано 3 об’єкти кінця XVIII – початку ХІХ ст. Знахідки представлені в основному виробами із глини, заліза, скла. Найбільш масовими були гончарні вироби (посуд, кахлі).
2010 р. – рятівні археологічні дослідження на трипільському поселенні етапу ВІІ в історичній частині села Васильківці (Гусятинський район, Тернопільська обл.). Було закладено два розвідкові шурфи і розкоп. Загальна досліджена площа становить 42 кв. м.
2011р. – рятівні археологічні розкопки на трипільському поселенні етапу ВІІ в урочищі “Соколів” біля с. Збручанське на ділянці, відведеній для розробки кам’яновидобувного кар’єру. Загальна досліджена площа становить 320 кв. м.
2019 р. – рятівні археологічні розкопки на трипільському поселенні етапу ВІІ поблизу села Сидорів (Гусятинський район, Тернопільська обл.). Загальна досліджена площа становить 34 кв. м.
Протягом останніх років наші роботи набрали чітко вираженого характеру міждисциплінарних досліджень. До наукової співпраці запрошуємо фахівців різних наук (антропологія, генетика, палеозоологія, геологія,фізика та інші).
Музей тісно співпрацює із співробітниками Інституту археології НАН України, фахівцями ННІ“Інститут Геології” КНУ ім.Т.Шевченка, науковцями та студентами двох університетів США (University of Wisconsin Oshkosh і Grand Valley State University), з археологами Університету ім. Адама Міцкевича в Познані та Краківського археологічного музею. Проводимо спільні експедиції, лабораторні дослідження. Окрім того співпраця з іншими науковими центрами дозволяє відповідно до вимог сучасного рівня науки публікувати результати досліджень трипільських пам’яток у наукових фахових виданнях України, Польщі, Румунії, Молдови, США та Чехії.
Також учасники експедиції постійно проводять археологічні розвідки у південній частині області. На основі отриманих даних створено археологічну карту, на якій зафіксовано місця знаходження різновікових археологічних пам’яток.
Постійними учасниками експедиції були наукові співробітники музею Олександр Дудар, Мирослав Бойко, історик Олександр Суровий, реставратор Любов Лесіцька, працівники музею Борис Баб’юк, Володимир Лесіцький, Михайло Сакундяк, краєзнавці Володимир Соломон, Йосип Дроздовський. Під час дослідження поселення Глибочок в п’яти польових сезонах нам активно допомагали учні Стрілківської, Глибочецької і Борщівської середнії шкіл, Борщівського Будинку дитячої творчості.
Протягом трьох десятиліть ускладі експедиції працювали люди різних професій, різного віку. Усіх їх об’єднувало бажання безкорисливої допомоги та відчуття безпосередньої причетності до наукових відкриттів сторінок стародавньої історії. Завдяки їхній сумлінній праці вдалося отримати вагомі результати.