Знаходиться в одноіменній печері, яка розташована за 1,5 км. на північний захід від с.Більче-Золоте, Чортківського району. З 1995 року комплексні археологічні дослідження печери Вертеба і прилеглої до неї території здійснює експедиція Борщівського краєзнавчого музею під керівництвом Михайла Сохацького. Виявлено надвичайно виражений комплекс артефактів і обєктів у відмінному стані збереженості. За період досліджень зібрано колекцію кераміки, антропоморфних та зооморфних статуеток, знарядь праці з кістки, кременю, каменю і міді, які належать до трьох різночасових локальних груп трипільської культури. До об’єктів, виявлених в процесі розкопок, відносимо глинобитні лежанки, землянку, залишки вогнищ, ритуальні та сміттєві ями.
Отримані під час розкопок матеріали, а також природний формат пам’ятки (близький до поверхні і легкодоступний вхід, великий лабіринт, об’ємні ходи, і широкі галереї) дозволили створити тут музей.
Працівники Борщівського обласного краєзнавчого музею розробили тематико-експозиційний план, згідно якого власними зусиллями музеєфікували окремі ділянки печери та підготували для огляду зручний електрифікований екскурсійний маршрут. Він пролягає залами та коридорами печери на відстань 800 метрів. До печерного музею прокладено під’їзну дорогу, обладнано надійний вхід. Підземний музей трипільської культури функціонує з 2004р. як структурний підрозділ Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Відвідувачі мають змогу здійснити захоплюючу мандрівку таємничим світом печери, познайомитися з матеріалами оригінальних археологічних розкопок. Деякі з цих знахідок залишилися у печері. Разом з реконструйованими речами вони складають основу музейних експозицій.
З перших хвилин екскурсія пролягає вхідним залом з величезним загадковим каменем-жертовником у центрі. Далі натрапляємо на археологічний розкоп. На ньому розчищено залишки вогнища, кам’яну зернотерку, великі керамічні фрагменти зерновика, глиняні кубок і миску, роги тура і оленя. Усі оригінальні знахідки датуються пізнім періодом трипільської культури. Тут також можна побачити стратиграфічний розріз печерних відкладів та розчищений непорушений культурний шар.
Зокрема, в лівій частині печери, на екскурсійному маршруті розміщені залишки лежанки у вигляді прямокутного підвищення. Вона виліплена із однорідної глини. Нижню частину споруди складає щільний шар уламків керамічних посудин. Зверху лежить пласт глиняної обмазки. Поверхня лежанки рівна, гладко затинькована, із залишками відкритого вогнища (вуглики, попіл). Очевидно, що вона виконувала роль акумулятора тепла.
Не менш цікавою і захоплюючою є експозиція «Духовний світ трипільців» із жіночими статуетками, амулетами, біноклевидною посудиною.
Далі на екскурсійному маршруті оглядаємо музейну реконструкцію «Гончарна майстерня трипільського майстра». Тут можна простежити весь технологічний цикл виготовлення ліпної кераміки, побачити гончарну піч і готові вироби тарного, кухонного і столового посуду.
В наступній експозиції «Трипільське хліборобство» відтворено процес розтирання зерна на муку та випікання хліба. Тут можна побачити численну колекцію оригінальних кам’яних зернотерок. Довершують картину копії масивних зерновиків, мисок, кубків, наповнених збіжжям та мукою.
Центральне місце в експозиції печери-музею займає діорама із кам’яними скульптурами, які зображають давніх людей за їхніми буденними заняттями: розпалюванням вогнища, приготуванням їжі тощо. Тут експонуються копії ткацького верстата, знарядь праці, зброї, готових виробів із кістки, кременю та міді.
Музейне використання окремих ділянок печери Вертеба є оптимальним варіантом збереження і популяризації унікальної пам’ятки археології. Це сприяє органічному поєднанню історичної пам’ятки із сучасним середовищем побутування.