Діяльність Борщівської спелеологічної секції „Музей”
Борщівщина відзначається високою концентрацією печер. Їх неповторне наукове й естетичне значення перетворили цей край у важливий печерний реґіон. Гігантські лабіринтові підземні системи, утворені у неогенових гіпсах Поділля, є найбільшими у світі печерами сульфатного карсту. Заслугою багатьох поколінь спелеологів є відкриття та вивчення складних печерних лабіринтів. В той же час дана територія є надзвичайно привабливою для проведення нових наукових спелеологічних досліджень. Кожне нове дослідження, яке проводять спелеологи, додає печерам кількасот або й кілька тисяч метрів довжини. Виявляється, що у центрі Європи у XXI столітті ще можливі географічні відкриття. Більше того, існує думка, що у нашому районі відкрито лише 20% печер, а ще 80% з них чекають на свого першовідкривача.
Активні, багаторічні пошукові роботи тут здійснюють музейні фахівці. Ще на початку 90-х рр. на основі невеликого спелеозагону археологічної експедиції Борщівського краєзнавчого музею з часом утворилася спелеосекція «Музей», яка діє при нашій установі на громадських засадах. ЇЇ засновниками стали Михайло Сохацький, Олександр Дудар, Мирослав Бойко. На сьогоднішній день до неї входять 12 досвідчених спелеологів. Серед них Мар’яна Бойко, Володимир Лесіцький, Михайло Сакундяк та інші.
Основні зусилля зосереджуємо на дослідженнях печери „Вертеба” та інших печерних пам’яток. Окрім того в наші завдання входить не тільки вивчення історичних процесів, що відбувалися протягом віків в природних підземеллях, але і виявлення, відкриття та дослідження нових печер. На даний час здійснено комплексні пошукові роботи. Завершено суцільне обстеження території гіпсового карсту у межиріччі Збруча і Серету, виявлено та зафіксовано місцезнаходження нових печерних порожнин, обстежено десятки карстових провалів, тріщин, прокопано сотні метрів в замитих понорах. Відкрито і внесено до загального кадастру печер України нові печери Поділля: Експедиційна, Вертеб Злотого, Мокра Яма, Замкова, Галина, Кадуб, Зимова, Вертикальна. В результаті детального обстеження карстових масивів району виявлено нові об’єкти, дослідження яких плануємо розпочати в найближчому майбутньому. На даний час тривають дослідження перспективних об’єктів: понорів Бавки, Смикова Яма, Сліпак, печер Вертикальна, Музейна, Водянка.
Вже на завешальному етапі виконання топографічного плану п’ятикілометрового лабіринту печери Музейна. Розпочали топографічну зйомку заплутаного лабіринту печери Вертеба.
Найактуальнішими проектами для членів спелеосекції «Музей» стало відкриття і дослідження печер Музейна і Водянка. Ми припускаємо, що лабіринти цих печер є своєрідним підземним містком, який, можливо, з’єднає у майбутньому дві найбільші порожнини – печери Оптимістичну та Озерну.
У березні 2007 р. після багаторічних розкопок замитих ходів, спелеологи Михайло Сохацький, Олександр Дудар та Мирослав Бойко проникли у лабіринти нової печери неподалік села Юр’ямпіль. Печеру назвали „Музейна”. За останні роки досліджень тут відкрито сітку розгалужених підземних лабіринтів з високими тріщиноподібними ходами. Складено карту привхідної частини печери.
У надзвичайно складних природних умовах наша група здійснила першопроходження та дослідження у печері Водянка (Надія). Спелеологи зі Львова, Тернополя та Одеси ще із середини 1960-х років неодноразово намагалися подолати обводнену печеру. Однак, далі 50-ти метрів від входу вони не змогли пройти у зв’язку із високим рівнем води та замуленим лазом.
Протягом багатьох років ми детально вивчали цей понор, спостерігали за рівнем води у різні пори року. Також здійснили декілька невдалих спроб подолати вхідну обводнену ділянку. Та лише у жовтні 2011р. спелеологи Михайло Сохацький, Олександр Дудар та Мирослав Бойко змогли прокопати замулений хід, подолали складну обводнену ділянку і відкрили досі невідому частину печери Водянка. Нам вдалося пройти близько 500 метрів у глиб масиву, далі печерний хід повністю заповнений водою. Проведено детальні обстеження нової печери, складено топографічний план.
Активні спелеологічні дослідницькі роботи дають можливість нам публікувати статті з даної проблематики у наукових виданнях відповідного профілю. Налагодилась тісна співпраця з Українським інститутом спелеології і карстології, Українською спелеологічною асоціацією, багатьма вітчизняними та зарубіжними спелеоклубами та екологічними громадськими організаціями.