Михайло Сохацький «Вироби із кістки та рогу з трипільського поселення у печері Вертеба» - Борщівський обласний краєзнавчий музей

Михайло Сохацький «Вироби із кістки та рогу з трипільського поселення у печері Вертеба»

Михайло Сохацький

«Вироби із кістки та рогу з трипільського поселення у печері Вертеба»

Печера Вертеба знаходиться за 2 км у північно-західному напрямку від села Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області. Особливість печери полягає в тому, що це єдина велика печера, яку тричі заселяли носії трипільської культури. За результатами радіокарбонного датування та на основі стратиграфічних спостережень і типологічного поділу кераміки поселення віднесено до етапів С І і С ІІ. Виділено три хронологічні горизонти, що репрезентують три локальні групи трипільської культури – шипинецьку, кошиловецьку і касперівську.

Перші розкопки проводились тут ще у кінці ХІХ – початку ХХ ст. Починаючи з 1996 р., експедицією Борщівського краєзнавчого музею під керівництвом автора, здійснюються комплексні дослідження стану збереження культурного шару в ближній частині підземної порожнини, детальне вивчення всього простору лабіринту і прилеглої до печери території в радіусі 10 км.

Печера Вертеба має своєрідне кліматичне середовище, з постійною вологістю 92–98 % і постійною температурою повітря +11оС. Окрім того, сприятливі умови залягання культурного шару, перекритого потужною пачкою печерних відкладів, сприяли ідеальному збереженню кістяних залишків.

Весь кістковий матеріал походить з основних культурних шарів трьох локальних груп. В процесі досліджень кістковий матеріал в основному було виявлено в культурних шарах трьох локальних груп, а також у ритуальних та сміттєвих ямах. Окрім того, окремі кістки (зі слідами обпалення) знайдено на місцях функціонування вогнищ.

Аналіз остеологічної колекції (за визначенням К. А. Татаринова у 1998 р. та Сари Х. Ледогар у 2012–2018 рр.) вказує на те, що кількість кісток домашніх тварин перевищує 80 %. Найбільше розводили велику рогату худобу і свиней. Крім того, знайдено кості собаки, кози, вівці і курки. Визначено також склад місцевої фауни. Ось її представники: дикий кабан, олень благородний, лось, тур, кінь, козуля європейська, вовк, лисиця, заєць, черепаха ставкова, бобер європейський, перепел, чапля, різні види риб (Ledogar 2017, с. 206).

Способи обробки кістки і рогу. Уважне вивчення здобутого матеріалу дає можливість простежити різноманітні методи виготовлення кістяних виробів. Стародавні відвідувачі печери були ознайомлені з усіма основними способами обробки кістки та рогу. Серед них: розм’якшення кістки, різання і стругання, просвердлення отворів, вигладжування і шліфування. Переважно для виготовлення виробів використовували кості великої рогатої худоби, оленя, козулі, свині, лисиці рідше ведмедя і інших тварин.

Основою для ознайомлення з різноманітними способами обробки кісткової і рогової сировини є готові вироби, такі як знаряддя праці, зброя і прикраси, а також напівфабрикати на різних етапах обробки. Простежимо наступні фази обробки кісткової і рогової сировини:

Різання кістки і рогу. В опрацьованих матеріалах виявлено декілька способів різання, а саме, вздовж довгої осі – поздовжня, вздовж короткої осі – поперечна, а також – коса. Найбільш складним було, очевидно, поздовжнє різання. Такий метод часто застосовувався при обробці довгих трубчастих кісток. Поперечне різання проводилась за допомогою гострого крем’яного леза. Спочатку тверду поверхню рогу по кругу прорізали до губчатої маси, після чого потрібний фрагмент легко відділяли від основного стержня. Виявлено декілька частин рогів із чітко вираженими круговими надрізами. Косе різання застосовували, в основному, при виготовленні шил. Широко використовували поперечне різання оленячого рогу для виготовлення мотик, клинів і молотів. Для обробки рогу застосовувались такі знаряддя як долото, крем’яний ніж і крем’яну сокиру.

Стругання кості і рогу. Під час стругання зрізали тонкі стружки з оброблюваної поверхні з допомогою гострого ножеподібного знаряддя. Таку дію здійснювали, щоб вирівняти поверхню, зменшити розріз оброблюваного предмета або змінити його форму.

Свердління отворів. В кістяному матеріалі спостерігаємо просвердлені отвори на іклі кабана, бусинкахі зубах тварин, пластинах. Отвори правильної циліндричної форми були, можливо, просвердлені за допомогою трубчастої кісточки або крем’яного свердла. Часто наскрізні отвори зустрічаємо у виготовлених мотиках, бойових молотах з рогу оленя чи лося….

Повний тест статі можна завантажити тут.